Ілля ілліч мечников реферат скачать | |
Реферати українською.МЕЧНИКОВ, ИЛЬЯ ИЛЬИЧ (1845–1916), російський мікробіолог і патолог, відзначений 1908 Нобелівської премії з клінічної фізіології та медицині (що з П.Эрлихом) за дослідження природи імунітету. Народився 15 травня 1845 в з. Іванівка біля Харкова. У 1864 закінчив Харківський університет, спеціалізувався в університетах Гессена, Гёттингена і Мюнхена, вивчав эмбриологию Італії. У 1868 захистив докторську дисертацію в Петербурзькому університеті. У 1870–1882 був професором зоології Новоросійського університету у Одесі, успішно поєднуючи діяльність з науковою працею. У 1886 організував (що з Н.Ф.Гамалеей) першу у Росії бактеріологічну станцію для боротьби з на інфекційні захворювання. У 1887 переїхав до Парижа, а 1888 прийняв пропозицію Л.Пастера очолити лабораторію у його інституті. З 1905 – заступник директора цієї фінансової інституції. Залишаючись на все життя у Парижі, Мечников постійно підтримував зв'язок із Росією; в нього спеціалізувалися і багато російські вчені, він систематично листувався з И.П.Павловым, Д.И.Менделеевым, И.М.Сеченовым та інші вченими. Перші дослідження Мечникова були присвячені зоології безхребетних (губок і кишечнополостных), еволюційної ембріології. У 1879–1886 він розробив оригінальну теорію походження багатоклітинних організмів (теорію фагоцителлы). У 1882 виявив явище фагоцитозу – активного поглинання частинок і живих клітин одноклеточными організмами чи особливими клітинами – фагоцитами (такими клітинами є, наприклад, деякі типи лейкоцитів). За підсумками теорії фагоцитозу розробив теорію фагоцитарного імунітету (1883) та порівняльній патології запалення (1892). Мечникову належать численні роботи з бактеріології. Він питаннями епідеміології холери, черевного тифу, туберкульозу та інших інфекційних захворювань. Досліди, поставлених на собі, довів роль холерного вібріона як збудника азіатською холери. Выполнил класичні дослідження з вивченню експериментального сифілісу у мавп (що з Э.Ру) (1903). Серед найвідоміших робіт Мечникова – Вивчення внутрішньоклітинного травлення у безхребетних тварин (Untersuchungen ber die intracellul re Verdauung bei wirbellosen Thieren, 1883); Порівняльна патологія запалення (Le ons sur la pathologie compar e de l'inflammation, 1892); Невосприимчивость до інфекційних хвороб (L'Immunit dans les maladies infectieuses, 1901); Этюды про природу людини ( tudes sur na nature humaine, 1903). Помер Мечников у Парижі 15 липня 1916. Список літератури. Мечников І.І. Этюды про природу людини. М., 1925. Мечникова О.Н. Життя И.И.Мечникова. М. – Л., 1926. Мечников І.І. Академічне зібрання творів, тт. 1–16. М., 1950–1964. | |
|
Скачать с файлообменника:
 | |